Система прав людини у сфері охорони здоров’я. Особисті немайнові права людини у сфері охорони здоров’я.
План заняття (2 години)
1. Права людини у сфері охорони здоров’я: поняття, класифікація, загальна характеристика.
2. Гарантії забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я. Ідеологічні та етичні гарантії прав людини в галузі сфері охорони здоров’я.
3. Право людини на життя і медична практика: питання співвідношення. Право людини на життя у рішеннях Європейського суду з прав людини.
4. Проблеми законодавчого регулювання права людини на охорону здоров’я.
5. право людини на медичну інформацію: загальна характеристика і правове забезпечення.
6. Право людини на медичну (лікарську) таємницю: загальна характеристика і правове забезпечення таємниці та збереження такої щодо публічних людей.
7. Співвідношення понять «медична інформація» і «медична таємниця»: доктринальне й нормативне.
8. Правова танатологія: загальна характеристика.
Запитання та завдання для самоконтролю.
1. дайте визначення поняття «система прав людини у сфері охорони здоров’я».
2. Запропонуйте класифікацію прав людини у сфері охорони здоров’я.
3. Які права людини у сфері охорони здоров’я варто вважати основними.
4. За якими групами населення чинне законодавство закріплює спеціальні права та пільги у сфері охорони здоров’я?
5. Назвіть міжнародно-правові документи, які містять положення, присвячені основним правам людини у сфері охорони здоров’я.
6. Висвітліть поняття і структуру права наохорону здоров’я.
7. Розкрийте суть права на життя.
8. Проаналізуйте основні підходи до визначення моменту початку життя людини.
9. Охарактеризуйте правове регулювання смерті людини.
10. Запропонуйте визначення поняття «евтаназія» і назвіть її класифікаційні види.
11. Наведіть дефініцію поняття «медична допомога» та назвіть її основні ознаки.
12. Дайте нормативне визначення поняття «медична інформація».
13. Окресліть обсяг відомостей, що становлять об’єкт медичної таємниці.
14. Як співвідносяться між собою поняття «медична інформація» і «медична таємниця».
15. Назвіть випадки, коли медичний працівник може надати пацієнтові неповну медичну інформацію.
16. якими правами наділені члени сім”ї пацієнта, який помер, у контексті отримання медичної інформації.
17. Окресліть зміст і медико-правове значення медичної таємниці.
18. Розмежуйте поняття «медична таємниця» та «лікарська таємниця».
19. Наведіть приклади (5-7) правомірного розголошення інформації, що становить медичну таємницю.
20. З’ясуйте суть правової танатології.
Тести.
1. Під яким номером правильно вказане пропущене словосполучення у нормативному положенні: «Пацієнт, який досяг … має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я»?
1) 14 років;
2) повноліття;
3) 16 років;
4) повної цивільної дієздатності;
5) дієздатності.
2. Вставте у законодавче положення пропущене словосполучення: «Кожний пацієнт, який досяг … і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій».
1) чотирнадцяти років;
2) п’ятнадцяти років;
3) шістнадцяти років;
4) вісімнадцяти років;
5) повноліття.
3. Під яким номером правильно вказане право, гарантоване Конституцією України?
1) право на медичну інформацію;
2) право на лікарську таємницю;
3) право на допуск іншого медичного працівника;
4) право на вільний вибір закладу охорони здоров’я;
5) право на охорону здоров’я.
4. Під яким номером правильно вказано вид закладів охорони здоров’я, в яких медична допомога надається безоплатно?
1) усі заклади охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування;
2) приватні заклади охорони здоров’я;
3) державні та комунальні заклади охорони здоров’я
4) заклади охорони здоров’я, що підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я України;
5) усі наведені відповіді є правильними.
6. Під яким номером правильно вказано особу, яка має право відмовитися від лікування?
1) пацієнт, який досяг 14 років;
2) пацієнт, який обмежений у дієздатності у встановленому законом порядку;
3) пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності;
4) пацієнт, який досяг 15 років;
5) пацієнт, який досяг повноліття.
7. Під яким номером правильно вказано. До якого виду інформації за правовим режимом належить медична інформація?
1) відкрита інформація4
2) таємна інформація;
3) державна таємниця;
4) комерційна таємниця;
5) конфіденційна інформація.
8. Під яким номером правильно вказано пропущене в нормативному терміносполучення: «Приховування відомостей про стан здоров’я одним з наречених, внаслідок чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для …»?
1) визнання шлюбу недійсним;
2) розірвання шлюбу;
3) відмови від вступу в шлюб;
4) визнання шлюбу неукладеним;
5) припинення шлюбу.
9. Під яким номером правильно вказано випадок, коли згода пацієнта на медичне втручання не потрібна?
1) існує пряма загроза життю іншої людини;
2) існує загроза життю пацієнта;
3)) існує пряма загроза життю пацієнта;
4) пацієнт не може надати таку згоду у зв’язку з тим, що не володіє мовою, якою до нього звертаються медичні працівники;
5) у невідкладних випадках.
10. Під яким номером правильно вказано ознаку живо народження?
1) наявність безумовних рефлексів;
2) крик новонародженого;
3) серцебиття;
4) пульсація судин і кінцівок;
5) рухи не скелетних м’язів.
Задачі
Задача 1. У районному суді м. К. слухалася справа за позовом гр. С. та гр. Г до однієї з міських лікарень про відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю їх матері, яка настала внаслідок неналежного надання їй медичної допомоги. Представник лікарні у своєму заперечення наголосив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до чинного законодавства України, члени родини померлої не мають права на відшкодування шкоди, що була заподіяна безпосередньо пацієнтці.
Дайте правову оцінку ситуації. Чи обґрунтоване заперечення представника лікарні? Чи порушено в цій ситуації право людини на охорону здоров’я.
Задача 2. Внаслідок неналежного надання медичної допомоги гр. М. помер в одній із лікарень міста. Дружини М. звернулася у встановленому законодавством порядку до головного лікаря лікувального закладу з клопотанням надати копії первинної медичної документації, необхідні для з’ясування дійсних обставин смерті чоловіка і захисту інтересів правонаступників. У відповідь на своє клопотання заявниця отримала лист за підписом головного лікаря, в кому вказано, що її вимога отримати медичну інформацію суперечить ст.. 39, 39 -11 і 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», а також те, що вимагання копій документів порушує норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», і «Про звернення громадян». Головний лікар також відзначив, що документи, які вона хотіла б отримати, можуть бути надані лише органу прокуратури, судові в установленому порядку.
Дайте правову оцінку ситуації. Чи можна в цьому випадку говорити про збереження медичної таємниці? Чи є головний лікар суб’єктом збереження медичної таємниці згідно з чинним законодавством? Чи правомірно головний лікар відмовив у задоволенні клопотання дружини гр.. М.? Підготуйте письмову консультацію для дружини гр.. М., опишіть алгоритм її дій і механізми захисту її прав.
Задача 3. Громадян Ш. звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 25 грудня 2012 р. о 17. 50 від потрапив у дорожньо-транспортну подію у м. Х. на вул.. Л., внаслідок чого його було направлено бригадою швидкої медичної допомоги у міський травматологічний пункт, де черговий лікар почав його розпитувати, що його турбує і де болить. Однак він попросив дати
Заспокійливі ліки, оскільки під час дорожньо-транспортної подій отримав великий шок, внаслідок з’явилося серцебиття, збільшилася частота пульсу, пальці рук тремтіли, його морозило. Лікар пояснив, що ліків у них немає. Після чого лікар поверхнево оглянув ногу і сказав, що потрібно купити в аптеці мазі та бинт. Крім того його повідомили. Що необхідно здати кров на етанол. Він пояснив. Що етанол можна визначити за сечою. Однак його заперечення не були враховані, і його змусили здати кров на етанол та заплатити за одноразовий шприц. У травматологічному пункті йому не було надано якісної медичної допомоги, а саме: не було надано необхідних ліків для заспокоєння і виведення з шокового стану: черговий лікар не провів реального обстеження. Перебуваючи у шоковому стані, він не відчував болі, внаслідок чого наступного дня вимушений був звернутись у поліклініку, адже почав відчувати біль і його було госпіталізовано до лікарні, де він пробув 30 днів; його було примушено здати кров без його на це згоди. 27 грудня 2012 р. він звернувся до чергового лікаря про надання йому інформації про встановлений діагноз і результати аналізу крові на етанол. Однак йому було відмовлено і повідомлено, що ці відомості можуть одержати тільки відповідні державні органи. В листопаді 2013 р. йому стало відомо, що Комунальна міська клінічна поліклініка м. Х., без його згоди, надала в листі № 330 від 19 жовтня 2013 р. конфіденційну інформацію – діагноз хвороби, методи обстеження та аналіз крові, зроблені 25 грудня 2012 р. у травматологічному пункті, приватному підприємцю гр.. З., який був адвокатом водія автомобіля, що спричинив ДТП.
Дайте правову оцінку ситуації. Чи правомірні є дії Комунальної міської клінічної поліклініки м. Х. (нормативно мотивуйте відповідь)? Які права Ш. у сфері охорони здоров’я були порушені у цій ситуації.? Підготуйте для гр.. Ш. позовну заяву.
Творі завдання
1. Проаналізуйте рішення Європейського суду з прав людини у сфері охорони здоров’я (3-5 рішень на вибір) висвітліть його правові позиції щодо захисту особистих немайнових прав людини.
2. Охарактеризуйте основні світоглядні позиції щодо права людини «на смерть». Яка Ваша думка з цього приводу?
3. Підготуйте есе на тему «Біоюриспруденція яка праволюдинна складова правознавства!
Спеціальні джерела
Міжнародні та регіональні стандарти
1. Європейська соціальна хартія /Рада Європи. 03.05.1996 р. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/994_062
2. Конвенціяпрозахистправтагідностілюдинищодозастосування біологіїтамедицини:Конвенціяпроправалюдинита біомедицину/Рада Європи,від04.04.1997р.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_334
3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод /Рада Європи, 04.11.1950 р. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/995_004
4. Загальна декларація прав людини / ООН, 10.12.1948 р. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015
5. Венеціанська декларація прав людини стосовно невиліковних захворювань. Прийнята 35-ю Всесвітньою медичною асамблеєю. Венеція, Італія, жовтень 1983 р. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/990_017
6. Декларація про евтаназію. Прийнята 22-ю Всесвітньою асамблеєю. Мадрид, Іспанія, жовтень 1987 р. // Права людини в системі взаємовідносин «лікар-паціент» в відкритому суспільстві. Серія «Бібліотека сімейного лікаря» Вип. 1. (12.2000). – К.: Медицина «країна, 2000.
7. Сіднейська декларація стосовно смерті. Прийнята 22-ю Всесвітньою медичною асамблеєю. Сідней, Австралія серпень 1968 р. зміни і допов. 35-ю Всесвітньою медичною асамблеєю. Венеція, Італія, жовтень 1983 р. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/990_008
8. Резолюція про участь лікарів у виконанні смертного вироку. Прийнята 34-ю Всесвітньою медичною асамблеєю. Лісабон. Португалія, вересень/жовтень 1981 р. //Права людини в системі взаємовідносин «лікар-паціент» в відкритому суспільстві. Серія «Бібліотека сімейного лікаря» Вип. 1. (12.2000). – К.: Медицина «країна, 2000.
9. Положення про самовбивство за допомогою лікаря. Прийнята 44-ю Всесвітньою медичною асамблеєю. Марбелла, Іспанія, вересень 1992 р. //Права людини в системі взаємовідносин «лікар-паціент» в відкритому суспільстві. Серія «Бібліотека сімейного лікаря» Вип. 1. (12.2000). – К.: Медицина «країна, 2000.
10. Пропозиції Комітету міністрів держав учасниць відносно-правил, які стосуються автоматизованих банків медичних даних № R (81) 1/ Рада Європи, 23.01.1981 р. // Права людини в системі взаємовідносин «лікар-паціент» в відкритому суспільстві. Серія «Бібліотека сімейного лікаря» Вип. 1. (12.2000). – К.: Медицина «країна, 2000.
11. Рекомендації Комітету міністрів держав-учасницям відносно проблем пацієнта як активного учасника власного лікування№ R (80) 4 / Рада Європи , 30.04.1980 Р. // Права людини в системі взаємовідносин «лікар-паціент» в відкритому суспільстві. Серія «Бібліотека сімейного лікаря» Вип. 1. (12.2000). – К.: Медицина «країна, 2000.
12. Положення про доступність медичної допомоги. Прийнятою 40-ю Всесвітньою медичною асамблеєю. Відень, Австрія, вересень 1988 р. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/msin.cgi?nreg+990_030
13. Положення про захист прав конфіденційність пацієнта. Прийнята 45-ю Всесвітньою медичною асамблеєю. Будапешт, Угорщина, жовтень 1993 р. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg+990_056
Нормативно-правові акти України
1. КонституціяУкраїнивід28.06.1996р.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
2. ЦивільнийкодексУкраїнивід16.01.2003р.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15
3. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14
4. ОсновизаконодавстваУкраїнипроохоронуздоров’я:ЗаконУкраїнивiд19.11.1992р.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2801-12
5. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua /laws/show/2657-12
6. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua /laws/show/2939-17
7. Про захист персональних даних : Закон України від 01.06.2010 р. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua /laws/show/2939-17
8. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua /laws/show/z1757-13
9. Рішення Конституційного Суду України у справах щодо офіційного тлумачення ст.. 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г. Устименка) від 30.10.1997 р [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua /laws/show/v-005r710-97
Рекомендована література
1. Антонов С.В. Особливості цивільно-правового захисту права на охорону здоров’я // Актуальні проблеми цивільного права і процесу в Україні: монографія / за заг. Ред.. Я.М. Шевченко. – К.: Юридична думка, 2005.
2. Булеці С.Б. Право фізичної особи на життя та здоров’я (порівняльно-правовий аспект): монографія / С.Б. Булеца. – Ужгород: Ліра, 2006.
3. Галай В.О. Практичне право: права паіента (Інтерактивний курс медичного права) / В.О. Галай, С.К. Гречанюк, І.Я. Сенюта та ін..; за ред.. С.Г. Стеценка, А.О. Галая. – К.: КНТ, 2009.
4. Права людини в сфері охорони здоровя: практик. Посібник І. Берн, Т.Езер, ДЖ. Коен, Дж. Оверал, І. сенюта; за наук. Ред. І.Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012.
5. Сенюта І. Медичне право: право людини на охорону здоров’я: монографія / І.Сенюта. – Львів: Астролябія, 2007.
6. Стеценко С.Г. Медичне право України: підручник / С.Г. Стеценко, В.Ю. Стеценко, І.Я. Сенюта; за заг. ред. С.Г. Стеценка. – К.:Всеукраїнська асоціація видавців» Правова єдність», 2008.
7. Стеценко С.Г. Медичне право України (правове забезпечення лікарської таємниці) / С.Г. Стеценко, І.В. Шатковська. – К.: Атіка, 2010.
