Міністерство охорони здоров’я України

Донецький національний медичний університет

Кафедра мовних та гуманітарних дисциплін №1

 

Грищенко О.В.

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з української мови (за професійним спрямуванням)

для студентів І курсу

медичного факультету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лиман – 2019

 

 

УДК 811.161.2(072)

Грищенко О.В.

 

Українська мова (за професійним спрямуванням): Методичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету. – Лиман: ДНМУ, 2019. – 44 с.

 

 

Методичні вказівки містять матеріали, необхідні студентам І курсу медичного факультету для підготовки до практичних занять, самостійної роботи та ПК з предмету «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Актуальність тем, мета занять, теоретичні питання до них, перелік основної та додаткової літератури, питання для самоконтролю, набір тестових навчальних завдань, теми рефератів, критерії оцінювання, перелік питань до ПК є складовими частинами цих вказівок.

 

 

Укладач: Грищенко О.В., викладач ДНМУ

 

Рецензенти: Лисак Лариса Констянтинівна, к.ф.н., доцент, в.о завідувача кафедри лінгвістики ДонНАБА м. Краматорськ

                   

                    Аветісова Ірина Сергіївна,  к.ф.н., доцент кафедри          

                    мовних та гуманітарних дисциплін №1 ДНМУ.

 

 

Розглянуті та затверджені на засіданні кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1

Протокол № 12  від 03.06.2019 р.

 

 

Затверджено на засіданні Вченої Ради ДНМУ  

     Протокол №   від                         2019 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Зміст………………………………………………………………………

Тема 1. Мета і завдання курсу ”Українська мова за професійним спрямуванням”. Перевірка стартового рівня знань. Мова в житті суспільства. Культура усного та писемного мовлення. Євроінтеграційні процеси в освітньому колі України…... ... ... ... ...

Тема 2. Українська загальновживана та загальномедична лексика, що використовується для опису людини. Вивчальне читання текстів за темою: «Типи конституції людського тіла». Правопис префіксів. Вживання м’якого знака та апострофа…………. ... ... ... ... ... ... ,.. ... ... ...

Тема 3. Норми сучасної української літературної мови. Форми і стилі сучасної української літературної мови. Загальновживана та стилістично обмежена лексика. Синоніми, омоніми, пароніми. Термін - основний елемент фахової мови лікаря. Сучасна українська медична лексикографія. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

Тема 4. Українська біологічна лексика та термінологія. Організм людини як біологічна система. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

Тема 5. Українська гістологічна лексика та термінологія. Вивчальне читання текстів за темою «Організм людини як біологічна система».

Тема 6. Правопис ненаголошених голосних. И, І після Г, К, Х та шиплячих у середині та кінці слів. Поточний тестовий контроль.

 Тема 7. Українська анатомічна лексика та термінологія, що стосуються опорно-рухової системи.

Тема 8. Вивчальне читання текстів за темою «Опорно-рухова система».

Тема 9. Правпис голосних у словах іншомовного походження. Вживання м`якого знака, апострофа у словах іншомовного походження. Поточний тестовий контроль ... ... ... ... ... ... ... ... ...

Тема 10. Морфологічні норми професійного мовлення. Особливості правопису іменників : родовий відмінок однини чоловічого роду. Рід, число іменників. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

Тема 11. Українська анатомічна лексика та термінологія, що стосуються нервової системи. Вивчальне читання текстів за темою «Нервова система».  ... ... ... ... ... ... ... ... ...

Тема 12. Особливості правопису прикметників. Правопис складних слів. Правопис дієприкметників, дієприслівників, особливості перекладу дієприкметникових і дієприслівникових зворотів. ... ... ...

Тема 13. Українська анатомічна лексика та термінологія, що стосуються кровоносної системи.. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

Тема 14. Вивчальне читання текстів за темою “Кровоносна система”. Тема 15. Чергування голосних і приголосних в українській мові.

Тема 16. Подвоєння, спрощення, уподібнення приголосних.

Тема 17. Українська анатомічна лексика та термінологія, що стосуються дихальної системи. Вивчальне читання текстів за темою

«Дихальна система». ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

Тема 18. Українська анатомічна лексика та термінологія, що стосуються травної системи. Вивчальне читання текстів за темою «Травна система». ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

Тема 19. Лексичний аспект фахового мовлення. Лексика української мови за її походженням і вживанням. Культура мови та український мовленнєвий етикет. Особливості перекладу медичних текстів. ... ...

ПК ……………………………………….……………………….………………

 

3 - 4

 

 

 

5 – 6

 

 

 

6 – 9

 

 

 

 

10 – 11

 

11 – 12

 

12 - 13

 

14 – 16

 

17 – 18

 

18 – 19

 

 

19 - 22

 

 

22 – 25

 

 

25 - 26

 

 

26 - 29

 

29 - 30

30 - 32

32 - 35

35 - 37

 

 

38 - 39

 

 

39 – 40

 

 

40 – 41

41 - 44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Мета Володіти державною мовою з використанням фахової  лексики, підвищити рівень культури усного та писемного професійного мовлення.

 

Завдання  1. Закріпити знання сучасної української мови та удосконалити навички вживання терміологічної лексики.

2.  Підвищити рівень професійної мовнокомунікативної компетенції лікаря.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: теоретичний матеріал з сучасної української мови, українську медичну термінологію, знати правила українського мовного етикету.

 

Вміти:  вільно володіти фаховою  лексикою та використовувати її на комунікативному, лексичному та граматичному рівнях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 1

Мета і завдання курсу ”Українська мова за професійним спрямуванням”. Перевірка стартового рівня знань. Мова в житті суспільства. Культура усного та писемного мовлення. Єврінтеграційні процеси в освітньому колі України.

(2 години)

 

Актуальність теми. Знання державної мови – ознака кожного свідомого громадянина країни, а володіння державною мовою у професійній галузі – невід’ємна складова сучасного іміджу лікаря-фахівця. Наразі питання культури української мови є нагальним і актуальним, особливо для студентів - майбутніх лікарів, які мають знати сучасне ділове мовлення, мовні норми, лексичне багатство та стилістичну різноманітність сучасної української літетратурної мови. Загальний рівень культури людини, її освіченість визначаються не тільки набутими практичними навичками, професійною майстерністю, а й засвоєнням етикету професійного спілкування, знанням його специфіки та особливостей.    

 

Цілі навчання

Загальна мета: висвітлити завдання курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”, перевірити стартовий рівень знань студентів, визначити роль мови в житті суспільства і значення культури усного та писемного мовлення для майбутніх фахівців.

Конкретні цілі:

Вміти:

1) розрізняти поняття: державна мова, рідна мова, мова повсякденного вжитку;

2) аналізувати теоретичний матеріал за темою “Роль мови в житті суспільства”;

 3) аналізувати євроінтеграційні процеси в освітньому колі України

 

Питання до вхідного контролю

1.                   Правопис префіксів.

2.                   Вживання м’кого знака й апострофа.

3.                   Ненаголошені голосні.

4.                   Чергування голосних і приголосних.

5.                   Подвоєння і подовження приголосних.

6.                   Правопис складних слів.

7.                   Особливості правопису числівників і займенників.

8.                   Елементи, які ускладнюють просте речення.

9.                   Розділові знаки у складносурядних і складнопідрядних реченнях.

10.               Розділові знаки у бе зсполучникових реченнях.

 

Література:

1.                   Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

2.                   Козачук Г.О. Українська мова – для абітурієнтів: Навч. посібник. – 2-ге., стер. – К.: Вища шк., 1995. – 272 с.

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.     Українська мова – державна мова України.

2.     Проблемність мовної ситуації в сучасній Україні.

3.     Поняття мови і мовлення.

4.     Поняття культури мови і мовних норм.

5.     Акуальність підвищення рівня культури усного та писемного мовлення для студентів – медиків.

6.     Україна у процесі євроінтеграції.

 

Джерела інформації

 

Базова література

1.       Лепеха Т.В. Українознавство: Навч. посіб. – К.: Вид. центр “Просвіта”, 2005. – 376 с.

2.       Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.

3.       Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 240 с.

4.       Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити/ За загальною редакцією Олександри Сербенської: Посібник. – Львів: Світ, 1994. – 152 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – бесіда і написання диктанту як засобу перевірки стартового рівня знань. Основою навчання є робота згідно з планом заняття. Студентам пропонуються теми для дискусій з питань розвитку української мови як державної, культури усного та писемного мовлення, ролі мови в житті людини.

     В кінці заняття проводиться письмова робота з перевірки стартового рівня знань з української мови – написання диктанту. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи.

 

 

Тема 2

 Українська загальновживана та загальномедична лексика, що використовується для опису людини. Вивчальне читання текстів за темою: «Типи конституції людського тіла». Правопис префіксів. Вживання м’якого знака та апострофа.

(4 години)

 

Актуальність теми. Українська загальновживана та загальномедична лексика, що використовується для опису людини, започатковує вивчення великого шару спеціальної медичної лексики з анатомії, яка є базовою для студентів 1 курсу. 

 

Цілі навчання

Загальна мета: засвоїти загальновживану та загальномедичну лексику, що використовується для опису людини.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) створювати словосполучення із слів лексичного мінімуму;

              2) вводити слова і словосполучення у тематичні речення;

              3) перекладати спеціальні медичні тексти відповідної тематики      

                  українською мовою;

              4) використовувати загальновживану медичну лексику в усних і   

                  писемних висловлюваннях;

              5) закріпити теоретичні знання з правопису префіксів, вживання  

                  м’якого знака й апострофа

 

Основні теоретичні питання до теми:

1. Особливості української загальновживаної та загальномедичної лексики, що використовується для опису людини.

2. Правопис префіксів.

3. Вживання м’якого знака та апострофа.

 

Запитання для самоконтролю

1.       Які особливості має українська загальновживана та загальномедична лексика?

2.       Які правила регулюють правопис префіксів в українській мові?

3.       За якими правилами вживається м’який знак в українській мові?

4.       За якими правилами вживається апостроф в українській мові?

 

Джерела інформації

Основна література

3.                   Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

4.                   Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.                   Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.                   Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти вивчають нову медичну лексику, особливості вживання якої пояснюються викладачем. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

В кінці заняття проводиться тестовий контроль. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

Набір тестових завдань для перевірки досягнення

конкретних цілей навчання

Завдання 1. Знайдіть слово, в якому пишеться префікс  с¬

А. ...бити

В. ...робити

С. ...хопити

D. ...дерти

Е. ...горнути

 

Завдання 2. Знайдіть слово, в якому пишеться префікс  з¬

А. ...фотографувати

В. ...добути.

С. ...кинути

D. ...хвалити

Е. ...пекти

 

Завдання 3. Знайдіть слово, в якому пишеться префікс  пре¬  

А. ...мружити

В. ...їхати

С. ...клеїти

D. ...добрий

Е. ...шити

 

Завдання 4. Знайдіть слово, в якому пишеться префікс  при¬, що означає наближення

А. ...чудовий

В.  ...шкільний

С. ...сісти

D. ...ліпити

Е. ...солити

 

Завдання 5. Знайдіть слово, в якому пишеться префікс  прі¬

А. ...рва

В. ...їхати

С. ...в’язати

D. ...злий

Е. ...трусити

 

Завдання 6. Знайдіть слово, в якому пишеться м’який знак

А. звір...

В. піс...ня

С. нен...ка

D. любиш...

Е. дощ...

 

Завдання 7. Знайдіть слово, в якому не пишеться м’який знак

А. на сопіл...ці

В. л...он

С. дивлят...ся

D. мален...кий

Е. братн...ого

 

Завдання 8. Знайдіть числівник, в якому м’який знак не пишеться

А. шіст...

В. дванадцят...

С. міл...йон

D. п’ят...сот

Е. десят...


Завдання 9. Знайдіть слово, в якому ставиться апостроф

А. бур...я

В. р...яска

С. під...йом

D. св...ято

Е. надвечір...я

 

Завдання 10. Знайдіть слово, в якому не ставиться апостроф

А. в...язати

В. м...ясо

С. моркв...яний

D. б...ється

Е. під...юджувати

 

 

 

Тема 3

 Норми сучасної української літературної мови. Форми і стилі сучасної української літературної мови.  Загальновживана та стилістично обмежена лексика. Синоніми, омоніми, пароніми. Термін – основний елемент фахової мови лікаря. Сучасна українська медична лексикографія.

(2 години)

 

Актуальність теми.  Знання норм сучасної української літературної мови є невід’ємною частиною володіння культурою мовлення. Задача носіїв мови – підвищення рівня культури усного та писемного мовлення, зокрема професійного, засвоєння літературних норм у слововжитку відповідно до стилів сучасної української літературної мови, а також неприйняття суржику.

  

Цілі навчання

Загальна мета: поглиблення знань щодо норм сучасної української літературної мови, її форм і стилів.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) знати види норм літературної мови;

              2) знати форми і стилі літературної мови;

              3) розрізняти ознаки кожного зі стилів сучасної української 

                  літературної мови;

              4) аналізувати, редагувати і створювати усні і писемні

                  висловлювання за поданою темою;

                      5) розрізняти синоніми, омоніми і пароніми.

 

Основні теоретичні питання до теми:

1. Поняття літературної мови.

2. Поняття літературної норми.

3. Підсистеми мовної норми.

4. Форми і стилі сучасної літературної мови.

5. Синоніми, омоніми, пароніми.

6. Поняття про термін.

 

Запитання для самоконтролю

1.       Які ознаки літературної мови ви знаєтє?

2.       Які мовні норми вам відомі?

3.       У яких формах існує літературна мова?

4.       Порівняйте стилі сучасної літературної мови

5.       Назвіть сферу вжитку і особливості наукового стилю

 

Джерела інформації

Базова література

1.       Лепеха Т.В. Українознавство: Навч. посіб. – К.: Вид. центр “Просвіта”, 2005. – 376 с.

2.       Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.

3.       Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 240 с.

4.       Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити/ За загальною редакцією Олександри Сербенської: Посібник. – Львів: Світ, 1994. – 152 с.

 

Додаткова література

 

1.       В.М.Пивоваров, Ю.І.Калашник, Л7Г7Савченко. Ділова українська мова. навчальний посібник. – Харків: Одіссей, 2007. – 232 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти закріплюють знання з культури мовлення, поглиблюють відомості про норми, форми і стилі сучасної української літературної мови, виконуючи усні та писемні завдання за темою заняття.

В кінці заняття проводиться письмова робота. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

 

Тема 4

 Українська біологічна лексика та термінологія. Організм людини як біологічна система.

 (2 години)

 

Актуальність теми. Українська біологічна лексика та термінологія доповнюють термінологічну базу, продовжують озайомлення студентів з медичною терміносистемою.

Цілі навчання

Загальна мета: вивчити біологічну лексику, що стосується теми “Організм людини як біологічна система”, застосовувати її в усному і писемному мовленні.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) створювати словосполучення із слів лексичного мінімуму;

              2) вводити слова і словосполучення у тематичні речення;

              3) перекладати спеціальні медичні тексти відповідної тематики      

                  українською мовою;

              4) використовувати біологічну медичну лексику в усних і   

                  писемних висловлюваннях;

 

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Особливості вживання біологічної лексики в українській мові.

2.  Особливості функціонування наукового стилю.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які акцентуаційні особливості має біологічна лексика?

2. Які лексичні особливості мають біологічні терміни?

3. Які особливості має науковий стиль?

 

Джерела інформації

Основна література

1.                   Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.                   Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.                   Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.                   Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти вивчають нову медичну лексику, особливості вживання якої пояснюються викладачем. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

 

Тема 5

Українська гістологічна лексика та термінологія. Вивчальне читання текстів за темою «Організм людини як біологічна система».

(2 години)

Актуальність теми. Українська гістологічна лексика та термінологія доповнюють термінологічну базу, продовжують озайомлення студентів з медичною терміносистемою.

Цілі навчання

Загальна мета: вивчити гістологічну лексику, що стосується теми “Організм людини як біологічна система”, застосовувати її в усному і писемному мовленні.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) створювати словосполучення із слів лексичного мінімуму;

              2) вводити слова і словосполучення у тематичні речення;

              3) перекладати спеціальні медичні тексти відповідної тематики      

                  українською мовою;

              4) використовувати гістологічну медичну лексику в усних і   

                  писемних висловлюваннях;

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Особливості вживання гістологічної лексики в українській мові.

2.  Особливості функціонування наукового стилю.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які акцентуаційні особливості має гістологічна лексика?

2. Які лексичні особливості мають гістологічні терміни?

3. Які особливості має науковий стиль?

 

Джерела інформації

Основна література

3.                   Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

4.                   Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

3.                   Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

4.                   Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти вивчають нову гістологічну лексику, особливості вживання якої пояснюються викладачем. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

Тема 6

Правопис ненаголошених голосних. И, І після Г, К, Х та шиплячих у середині та кінці слів. Поточний тестовий контроль.

(2 години)

 

Актуальність теми. Закріплення знань з правопису ненаголошених голосних у коренях слів та И, І після Г, К, Х та шиплячих у середині та кінці слів сприяє підвищенню загального рівня грамотності та підвищенню якості професійного мовлення

 

Цілі навчання

Загальна мета: закріпити знання з правопису ненаголошених голосних у коренях слів та И, І після Г, К, Х та шиплячих у середині та кінці слів.

 

Література:

1.     Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

2.     Козачук Г.О. Українська мова – для абітурієнтів: Навч. посібник. – 2-ге., стер. – К.: Вища шк., 1995. – 272 с.

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.       Правопис ненаголошених голосних у коренях слів.

2.       Правопис И, І після Г, К, Х та шиплячих у середині та кінці слів

 

Запитання для самоконтролю

1. Які особливості правопису слів з ненаголошеними голосними ви знаєте?

2. Які особливості правопису И, І після Г, К, Х та шиплячих ви знаєте?

 

Джерела інформації

Основна література

1.                       Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.                       Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.                       Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.                       Козачук Г.О. Українська мова – для абітурієнтів: Навч. посібник. – 2-ге., стер. – К.: Вища шк., 1995. – 272 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти закріплюють знання з правопису ненаголошених голосних та И, І після Г, К, Х та шиплячих. Винятки та особливо важкі випадки вживань голосних пояснюються викладачем, надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

В кінці заняття проводиться тестовий контроль. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

Набір тестових завдань для перевірки досягнення

конкретних цілей навчання

 

Завдання 1. Знайдіть слово, в якому правопис голосного перевіряється наголосом:

А.  д...шевий

В.  вел...тенський

С.  м...роз

D.  трав...нь

Е.  оч...рет

 

Завдання 2. Знайдіть слово, в якому пишеться [а]:

А.  т...вар

В.  б...гатий

С.  г...нчар

D.  л...пата

Е.  м...настир

 

Завдання 3. Знайдіть слово, в якому пишеться [о]:

А.  л...мати

В.  к...чався

С.  к...тився

D.  кр...яв

Е.  кл...нятись

 

Завдання 4. Знайдіть слово, в якому відбувається чергування [о] з [і]:

А.  варт...сті

В.  л...б

С.  хол...д

D.  кот...к

Е.  х...роший

 

Завдання 5. Знайдіть слово, в якому відбувається чергування [е] з [і]:

А.  пов...ні

В.  жм...ня

С.  зел...нь

D.  смер...ка

Е.  черв...нь

 

Завдання 6. Знайдіть слово, в кінці якого пишеться [и]:

А.  висок...

В.  морськ...

С.  хак....

D.  трох...

Е.  близьк...

 

Завдання 7. Знайдіть слово, в кінці якого пишеться [і]:

А.  навкруг...

В.  лелек...

С.  янк...

D.  подруг...

Е.  комах...

 

Завдання 8. Знайдіть слово, в кінці якого пишеться [и]:

А.  скаж...

В.  калюж...

С.  двіч...

D.  кущ...

Е.  читач...

 

Завдання 9. Знайдіть слово, в кінці якого пишеться [і]:

А.  написавш...

В.  грош...

С.  по-українськ...

D.  мовч...

Е.  кажуч...

 

Завдання 10. Знайдіть слово, у корені якого пишеться [и]:

А.  г...рник

В.  к...шка (тварина)

С.  х...жак

D.  щ...тка

Е.  ж...нка

 

 

 

 

 

Тема 7

Українська анатомічна лексика та термінологія, що стосуються опорно-рухової системи.

(2 години)

Актуальність теми. Українська анатомічна лексика та термінологія є базовими для студентів 1 курсу, вони формують основу медичної терміносистеми.

Цілі навчання

Загальна мета: вивчити українську анатомічну лексику, що стосується опорно-рухової системи.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) створювати словосполучення із слів лексичного мінімуму;

              2) вводити слова і словосполучення у тематичні речення;

              3) перекладати спеціальні медичні тексти відповідної тематики      

                  українською мовою;

              4) використовувати анатомічну медичну лексику в усних і   

                  писемних висловлюваннях;

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Особливості вживання анатомічної лексики в українській мові.

2.  Особливості перекладу текстів,  що стосуються опорно-рухової системи людини.

Запитання для самоконтролю

1. Які акцентуаційні особливості має анатомічна лексика, що стосується  опорно- рухової системи?

2. Які лексичні особливості мають анатомічні терміни?

 

Джерела інформації

Основна література

1.                   Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.                   Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.                   Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.                   Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти вивчають нову медичну анатомічну лексику, особливості вживання якої пояснюються викладачем. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

 

Тема 8

 Вивчальне читання текстів за темою

“Опорно-рухова система”

(2 години)

 

Актуальність теми. Українська анатомічна лексика та термінологія є базовими для студентів 1 курсу, вони формують основу медичної терміносистеми.

Цілі навчання

Загальна мета: вивчити українську анатомічну лексику, що стосується опорно-рухової системи.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) створювати словосполучення із слів лексичного мінімуму;

              2) вводити слова і словосполучення у тематичні речення;

              3) перекладати спеціальні медичні тексти відповідної тематики      

                  українською мовою;

              4) використовувати анатомічну медичну лексику в усних і   

                  писемних висловлюваннях;

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Особливості вживання анатомічної лексики в українській мові.

2.  Особливості перекладу текстів,  що стосуються опорно-рухової системи людини.

Запитання для самоконтролю

1. Які акцентуаційні особливості має анатомічна лексика, що стосується  опорно- рухової системи?

2. Які лексичні особливості мають анатомічні терміни?

 

Джерела інформації

Основна література

1.       Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.       Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.         Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.         Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти вивчають нову медичну анатомічну лексику, особливості вживання якої пояснюються викладачем. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

 

Тема 9

Правпис голосних у словах іншомовного походження. Вживання м`якого знака, апострофа у словах іншомовного походження. Поточний тестовий контроль.

Актуальність теми. Закріплення знань з правопису слів іншомовного походження є необхідним і актуальним у процесі оволодіння українською медичною термінологією, оскільки більше 70% медичних термінів мають іншомовне походження.

Цілі навчання

Загальна мета: закріпити знання з правопису слів іншомовного походження.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) застосовувати правопис голосних іншомовного походження при перекладі медичних текстів;

              2) розрізняти вживання м’якого знака й апострофа в іншомовних словах;

              3) застосовувати знання про подвоєні приголосні в іншомовних словах.

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Особливості правопису голосних в іншомовних словах.

2.  Особливості правопису м’яого знака й апострофа в словах іншомовного походження.

Запитання для самоконтролю

1. В яких іншомовних словах зберігається подвоєння приголосних в українській мові?

2. Які особливості правопису давно запозичених слів ви знаєте?

 

Джерела інформації

Основна література

1.                       Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.                       Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.                       Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.                       Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти закрріплюють знання з правопису слів іншомовного походження, особливості вживання яких пояснюються викладачем. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

Заняття закінчується тестовим контролем, підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

Набір тестових завдань для перевірки досягнення

конкретних цілей навчання

 

Завдання 1. Знайдіть слово, в якому пишеться [и]:

А.  бол...д

В.  х...мія

С.  д...плом

D.  тр...о

Е.  в...зит

 

Завдання 2. Знайдіть слово, в якому пишеться [і]:

А.  д...спут

В.  л...дер

С.  ант...квар

D.  бар...када

Е.  к...сет

 

Завдання 3. Знайдіть слово, в якому пишеться [ї]:

А.  старо...ндійський

В.  до...сторичний

С.  адаж...о

D.  про...нформувати

Е.  ате...ст

 

Завдання 4. Знайдіть слово, в якому подвоюються приголосні:

А.  груп...а

В.  клас...

С.  віл...а

D.  метал...

Е.  кас...а

 

Завдання 5. Знайдіть слово, в якому не подвоюються приголосні:

А.  грип...

В.  нет...о

С.  бон...а

D.  ір...аціональний

Е.  тон...а

 

Завдання 6. Знайдіть слово, в якому пишеться апостроф:

А.  жур...і

В.  об...єкт

С.  М...юнхен

D.  к...ювет

Е.  с...южет

 

Завдання 7. Знайдіть слово, в  якому не пишеться апостроф:

А.  бар...єр

В.  інтерв...ю

С.  прем...єр

D.  п...юре

Е.  п...єса

 

Завдання 8. Знайдіть слово, в якому пишеться м’який знак:

А.  дос...є

В.  ін...єкція

С.  кон...юнктура

D.  суб...єкт

Е.  п...єдестал

 

Завдання 9. Знайдіть слово, в якому не пишеться м’який знак:

А.  тюл...пан

В.  кол...є

С.  міл...йон

D.  кур...єр

Е.  біл...ярд

 

Завдання 10. Знайдіть слово, в якому пишуться два [і]:

А.  ф...з...ка

В.  с...мпат...я

С.  л...м...т

D.  д...скус...я

Е.  г...пнот...зер

 

 

Тема 10

Морфологічні норми професійного мовлення. Особливості правопису іменників : родовий відмінок однини чоловічого роду. Рід, число іменників. Поточний тестовий контроль.

 (2 години)

 

Актуальність теми. Закріплення знань з морфології є необхідним і актуальним у процесі оволодіння українською медичною термінологією, особливо це стосується правопису іменників.

 

Цілі навчання

Загальна мета: закріпити знання з морфології і відомості щодо написання закінчень в родовому відмінку іменників чоловічого роду.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) закріпити знання з морфології;

              2) повторити особливості правопису іменників I, II, III. IV відмін;

              3) закріпити навички відмінювання іменників-медичних термінів.

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Особливості іменника як частини мови.

2. Особливості відмінювання іменників.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які ознаки має іменник як частина мови?

2. Які особливості відмінювання мають іменники різних відмін?

 

Джерела інформації

Основна література

1.                   Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.                   Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.                   Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.                   Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти закріплюють знання з морфології, аналізують особливості іменника як частини мови та особливості відмінювання іменників різних відмін. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

В кінці заняття проводиться тестовий контроль. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

Набір тестових завдань для перевірки досягнення

конкретних цілей навчання

Завдання 1. Знайдіть іменник, який у Р. в. II відм. одн. має закінчення – а:  

А.  ліс...

В.  суфікс...

С.  колектив...

D.  гнів...

Е.  мороз...

 

Завдання 2. Знайдіть іменник, який у Р. в. II відм. одн. має закінчення – у: 

А.  хор...

В.  вівторк...

С.  грам...

D.  м’яч...

Е.  куб...

 

Завдання 3. Знайдіть іменник, який у Р. в. II відм. одн. має закінчення – я: 

А.  бол...

В.  місяц...

С.  жал...

D.  щебн...

Е.  кальці...

 

Завдання 4. Знайдіть іменник, який у Р. в. II відм. одн. має закінчення – ю: 

А.  Дінц...

В.  стільц...

С.  музе...

D.  селезн...

Е.  портфел...

 

Завдання 5. Знайдіть іменник, який має паралельні закінчення – у (-ю) /    - а (-я) залежно від значення:

А.  присудк...

В.  град...

С.  університет...

D.  Крим...

Е.  камен...

 

Завдання 6. Знайдіть іменник ж.р. III відм., який в О.в. має подовження приголосних:

А.  повість

В.  чуйність

С.  кров

D.  мідь

Е.  гордість

 

Завдання 7. Знайдіть іменник ж.р. III відм., який в О.в. не має подовження приголосних:

А.  легкість

В.  глибочінь

С.  блакить

D.  галузь

Е.  вісь

 

Завдання 8. Знайдіть іменник ж.р. III відм., який в О.в. має апостроф:

А.  паморозь

В.  любов

С.  впевненість

D.  річ

Е.  тінь

 

Завдання 9. Знайдіть іменник ч.р. II відм., який у Д.в. і М.в. має закінчення - ові:

А.  будинок

В.  шлях

С.  горох

D.  мороз

Е.  друг

 

Завдання 10. Знайдіть іменник IV відм., в якому при відмінюванні виникають суфікси – ат-, -ят- або –ен-:

А.  змагання

В.  каченя

С.  знання

D.  читання

Е.  весілля

 

 

Тема 11

Українська анатомічна лексика та термінологія, що стосуються нервової системи. Вивчальне читання текстів на тему «Нервова система».

 (4 години)

 

Актуальність теми. Українська анатомічна лексика та термінологія є базовими для студентів 1 курсу; вивчення термінів, що стосуються нервової системи людини, є необхідним і актуальним у процесі оволодіння українською медичною термінологією.

 

Цілі навчання

Загальна мета: вивчити українську анатомічну лексику, що стосується нервової системи.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) створювати словосполучення із слів лексичного мінімуму;

              2) вводити слова і словосполучення у тематичні речення;

              3) перекладати спеціальні медичні тексти відповідної тематики      

                  українською мовою;

              4) використовувати анатомічну медичну лексику в усних і   

                  писемних висловлюваннях;

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Особливості вживання анатомічної лексики в українській мові.

2.  Медичні пароніми у фахових текстах, що стосуються нервової системи.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які акцентуаційні особливості має анатомічна лексика. що стосується нервової системи?

2. Які лексичні особливості мають анатомічні терміни, що стосуються нервової системи?

 

Джерела інформації

Основна література

1.                   Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.                   Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.                   Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.                   Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти вивчають нову медичну анатомічну лексику, особливості вживання якої пояснюються викладачем; Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

 

Тема 12

Особливості правопису прикметників. Правопис складних слів. Правопис дієприкметників, дієприслівників, особливості перекладу дієприкметникових і дієприслівникових зворотів.

(2 години)

 

Актуальність теми. Закріплення знань з морфології є необхідним і актуальним у процесі оволодіння українською медичною термінологією, зокрема це стосується правопису прикметників, дієприкметників, дієприслівників, а також особливостей перекладу дієприкметникових та дієприслівникових зворотів.

 

Цілі навчання

Загальна мета: закріпити знання з морфології і відомості щодо правопису прикметників, дієприкметників, дієприслівників, а також особливостей перекладу дієприкметникових і дієприслівникових зворотів.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) закріпити знання з морфології;

              2) повторити особливості правопису прикметників,

                  дієприкметників, дієприслівників;

              3) закріпити навички перекладу дієприкметникових і

                  дієприслівникових зворотів.

 

Основні теоретичні питання до теми:

1. Особливості прикметників, дієприкметників, дієприслівників як частин мови.

2. Особливості перекладу дієприкметникових і дієприслівникових зворотів.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які ознаки мають прикметники, дієприкметники, дієприслівники як частини мови.

2. Особливості перекладу дієприкметникових і дієприслівникових зворотів.

3. За якими правилами пишуться складні слова?

 

Джерела інформації

Основна література

1.                   Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.                   Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.                   Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.                   Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти закріплюють знання з морфології, аналізують особливості прикметників, дієприкметників, дієприслівників як частин мови, а також з’ясовують специфіку перекладу дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, особливості правопису складних слів.

В кінці заняття проводиться тестовий контроль. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

Набір тестових завдань для перевірки досягнення

конкретних цілей навчання

Завдання 1. Знайдіть прикметник, у якому при утворенні вищого ступеня порівняння відбувається чергування приголосних:

А.  милий

В.  добрий

С.  веселий

D. злий

Е.  дорогий

 

Завдання 2. Знайдіть прикметник, вищий ступінь якого утворюється від прикметника з іншим коренем: 

А.  дужий

В.  поганий

С.  повний

D.  стрункий

Е.  дорогий

 

Завдання 3. Знайдіть прикметник, який не має ступенів порівняння: 

А.  холодний

В.  білявий

С.  високий

D.  розкішний

Е.  молодий

 

Завдання 4. Знайдіть прикметник, в якому є подвоєння –н-: 

А.  тварин...ий

В.  тигрин...ий

С.  склян...ий

D.  пшонян...ий

Е.  орлин...ий

 

Завдання 5. Знайдіть прикментник, в якому немає подвоєння –н-:

А.  клітин...ий

В.  здоровен...ий

С.  солов’їн...ий

D.  цін...ий

Е.  рослин...ий

 

Завдання 6. Знайдіть дієприкметник:

А.  несказáн...ий

В.  написан...ий

С.  священ...ий

D.  нездолáн...ий

Е.  зорян...ий

 

Завдання 7. Знайдіть словосполучення з дієприслівником:

А.  пахуч...  квіти

В.  наступаюч... війська

С.  засліплююч... промені

D.  оточуюч... супротивника

Е.  сяюч... погляди

 

Завдання 8. Знайдіть речення, в якому дієприкметниковий зворот виділяється комами:

А.  Натомлені дорогою полонені поснули важким сном.

В.  Шлях обсаджений тополями простягся  до обрію.

С.  Оточена скелями ріка схожа на дзеркало.

D.  Розбурхане вітром море поволі заспокоювалось.

Е.  Закутані хустками дівчата сиділи на призьбі.

 

Завдання 9. Знайдіть речення,в якому дієприкметниковий зворот не виділяється комами:

А.  Сад посаджений випускниками вабив чудовими деревами.

В.  Гори вкриті ялинами здавалися синіми.

С.  Відібране бабусею коріння сушили на сонці.

D.  Віночок сплетений із польових квітів прикрашав голову дівчини.

Е.  М’ясо нарізане скибками клали у великі тарілки.

 

Завдання 10. Знайдіть речення, в якому не ставиться кома при дієприслівнику:

А.  Випрягши коней Петро завів їх у стайню.

В.  Ганна зойкнувши підняла руки.

С.  Повернувшись я не впізнав села.

D.  Ставши на коліна Дмитро припав вухом до землі.

Е.  Дівчата йдуть співаючи.

 

 

Тема 13

Українська анатомічна лексика та термінологія, що стосуються кровоносної системи. (2 години)

 

Актуальність теми. Українська анатомічна лексика та термінологія є базовими для студентів 1 курсу, їх склад поширює й медична лексика, що стосується крвоносної системи.

 

Цілі навчання

Загальна мета: вивчити українську анатомічну лексику, що стосується кровоносної системи.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) створювати словосполучення із слів лексичного мінімуму;

              2) вводити слова і словосполучення у тематичні речення;

              3) перекладати спеціальні медичні тексти відповідної тематики      

                  українською мовою;

              4) використовувати анатомічну медичну лексику в усних і   

                  писемних висловлюваннях;

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Особливості вживання анатомічної лексики, що стосується кровоносної системи, в українській мові.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які акцентуаційні особливості має анатомічна лексика. що стосується кровоносної системи?

2. Які лексичні особливості мають анатомічні терміни, що стосуються кровоносної системи?

 

Джерела інформації

Основна література

1.                   Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.                   Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.                   Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.                   Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти вивчають нову медичну анатомічну лексику, особливості вживання якої пояснюються викладачем. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

 

Тема 14

Вивчальне читання текстів на тему «Кровоносна система».

 (2 години)

 

Актуальність теми. Українська анатомічна лексика та термінологія є базовими для студентів 1 курсу, їх склад поширює й медична лексика, що стосується крвоносної системи.

 

Цілі навчання

Загальна мета: вивчити українську анатомічну лексику, що стосується кровоносної системи.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) створювати словосполучення із слів лексичного мінімуму;

              2) вводити слова і словосполучення у тематичні речення;

              3) перекладати спеціальні медичні тексти відповідної тематики      

                  українською мовою;

              4) використовувати анатомічну медичну лексику в усних і   

                  писемних висловлюваннях;

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Особливості вживання анатомічної лексики, що стосується кровоносної системи, в українській мові.

2. Паронімія у медичній лексиці, що стосується крововносної системи.

Запитання для самоконтролю

1. Які акцентуаційні особливості має анатомічна лексика. що стосується кровоносної системи?

2. Які лексичні особливості мають анатомічні терміни, що стосуються кровоносної системи?

 

Джерела інформації

Основна література

1.       Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.       Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.       Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.       Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти закріплюють знання медичної анатомічної лексики, що стосується кровоносної системи. Студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

В кінці заняття проводиться письмова робота (переклад спеціального медичного тексту). Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

 

Тема 15

Чергування голосних і приголосних в українській мові. Поточний тестовий контроль.

(2 години)

 

Актуальність теми. Закріплення знань з чергування голосних і приголосних в українській мові є необхідним і актуальним у процесі оволодіння українською медичною термінологією.

Цілі навчання

Загальна мета: закріпити знання щодо чергування голосних і приголосних в українській мові.

Конкретні цілі:

Вміти:

 1) аналізувати закономірності чергувань голосних в українській мові;

2) аналізувати закономірності чергувань приголосних в українській мові;

3) застосовувати знання з чергувань голосних і приголосних у роботі з  

    фаховими медичними текстами;

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Чергування голосних в українській мові.

2.  Чергування приголосних в українській мові.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які особливості чергувань голосних ви знаєте?

2. Які історичні чергування голосних ви знаєте?

3. Які особливості чергувань приголосних ви знаєте?

 

Джерела інформації

Основна література

1.       Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.       Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.       Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.       Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти закріплюють знання з чергування голосних і приголосних. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

В кінці заняття проводиться тестовий контроль. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

Набір тестових завдань для перевірки досягнення

конкретних цілей навчання

 

Завдання 1. Знайдіть слово, в якому пишеться [а]:

А.  х...зяїн

В.  г...литись

С.  к...зак

D.  б...рсук

Е.  г...нчар

 

Завдання 2. Знайдіть слово, в якому пишеться [о]:

А.  г...лявина

В.  допом...гати

С.  п...ганий

D.  б...гатий

Е.  к...зати

 

Завдання 3. Знайдіть слово, в якому відбувається чергування о, е з І:

А.  холод

В.  зелень

С.  повінь

D.  кінець

Е.  колос

 

Завдання 4. Знайдіть слово, в якому не відбувається чергування о, е з І:

А.  рік

В.  слово

С.  коло

D.  шелест

Е.  гордість

 

Завдання 5. Знайдіть слово, в якому пишеться [е]:

А.  прост...лає

В.  вит...раєш

С.  зб...рають

D.  виб...раю

Е.  ст...лися

 

Завдання 6. Знайдіть слово, у якому при словозміні відбувається чергування приголосних:

А.  слово

В.  муха

С.  лікар

D.  хаща

Е.  риба

 

Завдання 7. Знайдіть слово, у якому при словозміні не відбувається чергування приголосних:

А.  кулак

В.  дорого

С.  межа

D.  рука

Е.  рух

 

Завдання 8. Знайдіть слово, у якому кореневий приголосний чергується з [с]:

А.  нога

В.  завірюха

С.  щока

D.  бійка

Е.  дзига

 

Завдання 9. Знайдіть слово, у якому кореневий приголосний чергується з [ч]:

А.  книга

В.  вік

С.  дух

D.  поріг

Е.  пастух

 

Завдання 10. Знайдіть слово, у якому кореневий приголосний чергується з [ждж]:

А.  водити

В.  казати

С.  писати

D.  їздити

Е.  світити

 

 

Тема 16

Подвоєння, спрощення, уподібнення приголосних.

 Поточний тестовий контроль.

(2 години)

Актуальність теми. Закріплення знань з подвоєння, спрощення, та уподібнення приголосних в українській мові є необхідним і актуальним у процесі оволодіння українською медичною термінологією.

Цілі навчання

Загальна мета: закріпити знання щодо правопису подвоєння, спрощення та уподібнення приголосних в українській мові.

Конкретні цілі:

Вміти:

 1) аналізувати закономірності подвоєння приголосних в українській мові;

2) аналізувати закономірності спрощення приголосних в українській мові;

3) аналізувати закономірності уподібнень приголосних в українській мові;

4) застосовувати знання з подвоєння, спрощення та уподібнення приголосних у роботі з фаховими медичними текстами;

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Подвоєння приголосних в українській мові.

2.  Спрощення приголосних в українській мові.

3. Уподібнення приголосних в українській мові.

 

Запитання для самоконтролю

1.       Які особливості подвоєння приголосних ви знаєте?

2.       Які особливості спрощення приголосних ви знаєте?

3.       Які особливості уподібнень приголосних ви знаєте?

 

Джерела інформації

Основна література

1.     Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.     Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.     Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.     Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти закріплюють знання з подвоєння, спрощення і уподібнення приголосних. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

В кінці заняття проводиться тестовий контроль. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

Набір тестових завдань для перевірки досягнення

конкретних цілей навчання

Завдання 1. Знайдіть слово, в якому при словотворенні виникає чергування приголосних:

А.  сила

В.  кров

С.  муха

D.  дуб

Е.  джерело

 

Завдання 2. Знайдіть дієслово, в якому при словотворенні виникає чергування приголосних:

А.  водити

В.  пити

С.  знати

D.  купатись

Е.  мріяти

 

Завдання 3. Знайдіть слово, в якому відбувається подвоєння – н - :

А.  орлин...й

В.  написан...ий

С.  священ...ик

D.  осін...ій

Е.  качин...ий

 

Завдання 4. Знайдіть слово, в якому не відбувається подвоєння –н-:

А.  стін...ий

В.  гречан...ий

С.  здоровен...ий

D.  невблагáн...ий

Е. ден...ий

Завдання 5. Знайдіть слово з подовженими приголосними:

А.  пісн...я

В.  кошен...я

С.  суд...я

D.  пір...я

Е.  рідн...я

 

Завдання 6. Знайдіть слово, в якому є спрощення приголосних:

А.  шіс...надцять

В.  пропус...ний

С.  звіс...ка

D. чес...ний

Е.  хвас...ливий

 

Завдання 7. Знайдіть слово, в  якому спрощення не відбувається:

А.  тиж...невий

В.  проїз...ний

С.  кіс...лявий

D. корис...ний

Е. радіс...ний

 

Завдання 8. Знайдіть слово, в якому при словотворенні відбулося злиття приголосних:

А.  український

В.  морський

С.  паризький

D.  дзвінкий

Е.  шахтарський

 

Завдання 9. Знайдіть слово, в якому при словотворенні не відбувається злиття приголосних:

А.  моряцький

В.  чеський

С.  ризький

D.  турецький

Е.  туристський

 

Завдання 10. Знайдіть іменник, від якого утворюється назва великої території з подовженим-чч-:

А.  Одеса

В.  Харків

С.  Київ

D.  Донецьк

Е.  Суми

 

Тема 17

Українська анатомічна лексика та термінологія, що стосуються дихальної системи. Вивчальне читання текстів на тему

«Дихальна система».

(4 години)

 

Актуальність теми. Українська анатомічна лексика та термінологія є базовими для студентів 1 курсу, їх склад поширює й медична лексика, що стосується дихальної системи.

 

Цілі навчання

Загальна мета: вивчити українську анатомічну лексику, що стосується дихальної системи.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) створювати словосполучення із слів лексичного мінімуму;

              2) вводити слова і словосполучення у тематичні речення;

              3) перекладати спеціальні медичні тексти відповідної тематики       

                  українською мовою;

              4) використовувати анатомічну медичну лексику в усних і   

                  писемних висловлюваннях;

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Особливості вживання анатомічної лексики, що стосується дихальної системи, в українській мові.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які акцентуаційні особливості має анатомічна лексика. що стосується дихальної системи?

2. Які лексичні особливості мають анатомічні терміни, що стосуються дихальної системи?

 

Джерела інформації

Основна література

1.                   Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.                   Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.                   Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.                   Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти вивчають нову медичну анатомічну лексику, особливості вживання якої пояснюються викладачем. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

В кінці заняття проводиться письмова робота (переклад спеціального медичного тексту). Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

 

Тема 18

 Українська анатомічна лексика та термінологія, що стосуються травної системи. Вивчальне читання текстів на тему «Травна система».

 (4 години)

 

Актуальність теми. Українська анатомічна лексика та термінологія є базовими для студентів 1 курсу, їх склад поширює й медична лексика, що стосується травної системи.

 

Цілі навчання

Загальна мета: вивчити українську анатомічну лексику, що стосується травної системи.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) створювати словосполучення із слів лексичного мінімуму;

              2) вводити слова і словосполучення у тематичні речення;

              3) перекладати спеціальні медичні тексти відповідної тематики      

                  українською мовою;

              4) використовувати анатомічну медичну лексику в усних і   

                  писемних висловлюваннях;

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.  Особливості вживання анатомічної лексики, що стосується травної системи, в українській мові.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які акцентуаційні особливості має анатомічна лексика. що стосується травної системи?

2. Які лексичні особливості мають анатомічні терміни, що стосуються травної системи?

 

Джерела інформації

Основна література

1.                   Ванюшин М.М., ЛепехаТ.В., Мірошниченко Л.А., Романова О.Г., Смирна Я.В. Мова спеціальності у комунікативному, лексичному та граматичному аспектах. Навчальний посібник для студентів перших курсів медичних вищих навчальних закладів України. – Донецьк, 2002. – 54 с .

2.                   Лепеха Т.В. Українська мова: навчальний посібник для старшокласників, абітурієнтів, студентів нефілологічних факультетів вузів. – К: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 328 с.

 

Додаткова література

1.                   Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.

2.                   Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології. – К.: Наукова думка, 1996. – 463 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти вивчають нову медичну анатомічну лексику, особливості вживання якої пояснюються викладачем. Надалі студенти виконують усні та письмові завдання за даною темою.

В кінці заняття проводиться письмова робота (переклад спеціального медичного тексту). Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

 

Тема 19

 Лексичний аспект фахового мовлення. Лексика української мови за її походженям і вживанням.Культура мови та український мовленнєвий етикет.   

(2 години)

 

Актуальність теми. Вивчення лексичного аспекту фахового мовлення, володіння культурою мовлення є необхідним для кожного лікаря-фахівця, бо є ознакою справжньої освіченості, інтелігентності та професіоналізму.

 

Цілі навчання

Загальна мета: закріпити відомості про лексичні особливості української мови і  знання з культури мовлення, засвоїти формули мовного етикету та його особливості у медичній галузі.  

 

Основні теоретичні питання до теми:

1.                   Лексика української мови за її походженням і вживанням.

2.                   Поняття культури мови і мовлення.

3.                   Український мовленнєвий етикет.

4.                   Формули мовленнєвого етикету.

 

Запитання для самоконтролю

1.       Які історичні шари української лексики ви знаєте?

2.       Чим відрізняються історизми від архаїзмів?

3.       Які шляхи появи неологізмів ви знаєте?

4.       Які визначальні риси має українській мовленнєвий етикет?

5.       Які формули мовленнєвого етикету ви знаєте?

 

Джерела інформації

 

Базова

1.                   Лепеха Т.В. Українознавство: Навч. посіб. – К.: Вид. центр “Просвіта”, 2005. – 376 с.

2.                   Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.

3.                   Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 240 с.

4.                   Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити/ За загальною редакцією Олександри Сербенської: Посібник. – Львів: Світ, 1994. – 152 с.

 

Короткі методичні вказівки до роботи на  занятті

Форма проведення заняття – практичне заняття відповідно до плану. На занятті студенти закріплюють знання з лексики української мови, з’ясовують поняття култури мови і мовлення, вивчають формули українського мовленеєвого етикету, повторюють знання норм української літературної мови, виконуючи усні та писемні завдання за темою заняття.

В кінці заняття проводиться письмова робота. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.

 

 

 

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

 

Оцінка за дисципліну складається з суми балів за поточну успішність та підсумковий контроль

Підсумковий контроль є стандартизованим і включає контроль теоретичної та практичної підготовки. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за підсумковий контроль, складає 80 балів.

Підсумковий контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 48 балів.

                Регламент проведення ПК передбачає: виконання лексико-граматичного завдання (письмова частина) та бесіда за однією з теоретичних тем (усна частина).

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за лексико-граматичне завдання,    складає 60 балів. Власне лексико-граматичне завдання містить такі компоненти: словниковий диктант на вивчені граматичні теми (27 слів - 20 балів ), запис українською мовою слів іншомовного походження (20 слів - 20 балів), переклад медичного тексту українською мовою (9 речень - 20 балів)

Критерії оцінювання лексико-граматичного тесту (письмова частина)

90% правильних відповідей – оцінка 5

75-89% правильних відповідей – оцінка 4

60-74% правильних відповідей ‑ оцінка 3

Менше 60% правильних відповідей – оцінка 2

 

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за усну частину підсумкового контролю, складає 20 балів. Власне усна бесіда передбачає, що студент у достатньому обсязі (12-15 речень) розкриває одну з теоретичних тем. Від максимальної кількості балів віднімаються бали за кожну зроблену суттєву помилку (1 бал), за недостатній обсяг (1–10 балів), за неповне розкриття теми (1–10 балів), і за те, що студент не вміє відповідати на запитання викладача (1-10 балів).

 

Критерії оцінювання підсумкового контролю знань (усна частина)

Студент набрав за усну частину 20-18 балів – оцінка 5

Студент набрав за усну частину 17-14 балів – оцінка 4

Студент набрав за усну частину 12-13 балів – оцінка 3

Студент набрав за усну частину менше 12 балів – оцінка 2

 

Оцінка

Характеристика відповіді

2

Студент (студентка) при розкритті однієї з теоретичних тем допускає велику кількість граматичних та фонетичних помилок; погано володіє теоретичною базою заданої теми,дає неправильні відповіді на запитання,не вміє вести бесіду за заданою темою 

3

Студент (студентка) при розкритті однієї з теоретичних тем допускає ряд граматичних та фонетичних помилок; в основному володіє теоретичною базою заданої теми, дає відповіді на запитання, але плутається у них, не завжди вміє обґрунтувати свою думку

4

Студент (студентка) вільно володіє теоретичним матеріалом, дає повні відповіді на питання,вміє ілюструвати їх прикладами і обґрунтовувати свої твердження, але при цьому допускає невеликі помилки, які суттєво не впливають  на якість засвоєного матеріалу

5

Студент (студентка) вільно володіє теоретичним матеріалом, дає повні відповіді на запитання, вміє ілюструвати їх прикладами, обґрунтовувати свої твердження,не допускає помилок фонетичного і граматичного характеру

 

 

Перелік питань до підсумкового модульного контролю

1.       Правопис префіксів.

2.       Вживання м’якого знака.

3.       Вживання апострофа.

4.       Основні чергування голосних

5.       И, І після г, к, х та шиплячих у середині та в кінці слів.

6.       Лексична тема: „Типи конституції людського тіла.

7.       Лексична тема: „Особливості будови тіла людей різних конституціональних типів”.

8.       Лексична тема: „Типи тканин людського організму та їх функції”.

9.       Лексична тема: „Органи та системи органів”.

10.    Лексична тема: „Типи залоз, їх відмінності”.

11.    Правопис слів іншомовного походження.

12.    Чергування приголосних.

13.    Подовження приголосних.

14.    Подвоєння приголосних.

15.    Злиття приголосних.

16.    Випадіння приголосних.

17.    Особливості правопису закінчень Р.в.одн. іменників чоловічого роду.

18.    Особливості творення прикметників.

19.    Особливості правопису та перекладу дієприкметників та дієприкметникових зворотів.

20.    Особливості правопису та перекладу дієприслівників та дієприслівникових зворотів.

21.    Лексична тема: „Скелет голови людини”.

22.    Лексична тема: „Скелет тулуба людини”.

23.    Лексична тема: „Скелет верхніх та нижніх кінцівок”.

24.    Лексична тема: „Будова та функції серця”.

25.    Лексична тема: „Будова та функції легень”.

26.    Лексична тема: „Механізм вдиху та видиху”.

27.    Лексична тема: „Захворювання органів дихання та запобігання їм”.

28.    Лексична тема: „Будова та функції травного каналу”.

29.    Лексична тема: „Будова та функції головного мозку”.

30.    Лексична тема: „Будова та функції спинного мозку ”.

31.     Роль мови в житті суспільства.

32.    Проблемність мовної ситуації в сучасній Україні.

33.    Мовна норма. Норми СУЛМ.

34.    Форми і стилі СУЛМ.

35.    Лексика української мови за її походженням і вживанням.

36.    Загальновживана і стилістично обмежена лексика.

37.    Синоніми, омоніми, пароніми,антоніми.

38.    Термін- основний елемент фахової мови лікаря.